Коли страх стає частиною повсякденного життя, людина часто звикає до нього і перестає помічати, наскільки це сильно впливає на його рішення, настрій і плани на майбутнє. Саме тому я хотів би звернутися до громадян України, які сьогодні мешкають у Польщі.
До нас щотижня звертаються приблизно від 20 до 30 осіб, які раніше жили або досі мешкають в інших країнах Європи, але тепер розглядають можливість переїзду до Словаччини. Хтось оформляє тут тимчасовий захист, а хтось уже має цей статус і готується подавати документи на посвідку на проживання чи підприємницьку діяльність.
Більшість таких людей приїжджає саме з Польщі.
Кожна людина розповідає свою історію. Хтось стикається з проблемами при продовженні документів. Хтось отримує відмову або роками чекає на рішення у своїй справі. Хтось скаржиться на відсутність нормальних пояснень окремих чиновників. Інші говорять про зростаючу агресію, загальну напруженість і постійне почуття небезпеки.
Але найсильніше мене дивує інше.
Люди бояться говорити українською мовою.
Наш офіс знаходиться в самому центрі Братислави, біля Hviezdoslavovo лавки, поряд з Національним театром. Тут завжди багато людей, туристів, студентів та іноземців. Ми спокійно розмовляємо українською мовою, можемо щось обговорити, покликати одне одного чи пояснити клієнтові деталі його ситуації.
І саме в такі звичайні моменти я бачу в очах деяких людей, які приїхали з Польщі справжній страх.
Дуже схожу емоцію я спостерігав лише на початку повномасштабної війни. Тоді поряд з нашим офісом йшло будівництво, і будівельні матеріали подавали всередину будівлі гелікоптером, бо звичайна техніка не могла туди заїхати. Люди, які щойно покинули Україну, чули звук двигуна вертольота і буквально завмирали. В їхніх очах залишався страх після пережитих обстрілів та авіації.
Зараз, 2026 року, я знову бачу схожу реакцію. Тільки тепер у людей, які приїжджають до нас із Польщі.
Вони розповідають, що намагаються не говорити українською мовою у громадських місцях, бо побоюються агресії. Говорять про складнощі з документами, відмови, довге очікування рішень і неможливість нормально планувати своє життя. Деякі роками перебувають у стані невизначеності, коли не можна спокійно працювати, розвивати бізнес, змінювати країну проживання чи виїжджати, не побоюючись втратити статус.
Тому виникає просте та чесне питання.
Чому людина продовжує жити там, де їй страшно?
Звичайно, Польща є великою країною з розвиненим ринком праці та широкими можливостями. Багато громадян України вже знайшли там роботу, створили бізнес, влаштували дітей до шкіл, орендували житло та сформували звичне коло спілкування.
Усе це має значення.
Але якщо людина щодня живе в атмосфері тривоги та внутрішньої напруги, навіть зовні благополучне життя поступово перестає бути нормальним.
Іноді люди залишаються у певній країні не тому, що їм там справді добре, а тому, що колись саме туди приїхали. Спочатку рішення було тимчасовим, потім з’явилися робота, житло, знайомі та зобов’язання. В результаті людина продовжує жити за інерцією, хоча давно відчуває, що їй некомфортно та небезпечно.
У такій ситуації важливо розуміти, що є й інші варіанти.
Словаччина сьогодні приймає громадян України, які раніше вже мали тимчасовий захист в іншій країні Європейського Союзу, перебували в ЄС ще до початку повномасштабної війни, втратили статус чи перевищили допустимий термін перебування.
Оформлення тимчасового захисту відбувається досить швидко. Людина приходить у призначений день і час, подає документи, здає біометричні дані, фотографується та отримує письмове рішення. За кілька днів виготовляється пластикова карта.
При цьому тимчасовий захист у Словаччині може стати не просто короткостроковим рішенням, а першим етапом переходу до стабільнішого статусу.
Людина може офіційно працювати, зареєструвати індивідуальне підприємництво чи компанію, виконувати передбачені законом умови і потім подавати документи на дозвіл на проживання по роботі чи бізнесу.
Це особливо важливо для тих, хто не хоче роками залишатися у невизначеності та залежати від тимчасового статусу.
При стандартній процедурі працевлаштування іноземця роботодавцю необхідно пройти додаткові етапи, пов’язані з вакансією, погодженням та очікуванням на рішення відповідних органів. Наявність тимчасового захисту значно полегшує можливість офіційно розпочати роботу.
Схожа ситуація складається і з підприємницькою діяльністю. Ще нещодавно отримання посвідки на проживання з бізнесу вимагало підтвердження значних фінансових коштів, підготовки бізнес-плану та проходження складнішої процедури. Сьогодні для певних категорій громадян України існує зрозуміліший перехід від тимчасового захисту до посвідки на проживання після виконання встановлених умов.
Йдеться не лише про документи.
Йдеться про можливість знову почуватися спокійно, вільно говорити своєю мовою, офіційно працювати, відкривати бізнес, ростити дітей та будувати плани на майбутнє.
За багато років практики ні ми, ні наші бухгалтери, менеджери та фахівці, які допомагають клієнтам із документами та адаптацією, не стикалися із системною нетерпимістю словаків до громадян України.
Окремі неприємні випадки можуть траплятися у будь-якій країні. Існують різні люди, політичні сили та погляди. Але у звичайному повсякденному житті, особливо у Братиславі, громадяни України спокійно працюють, навчаються, ведуть бізнес та спілкуються своєю мовою.
Якщо ви живете в Польщі і розумієте, що постійна напруга вже стала частиною вашого життя, не варто переконувати себе, що нічого не можна змінити.
Не обов’язково одразу приймати остаточне рішення про переїзд. Іноді достатньо отримати професійну консультацію, порівняти можливі варіанти, оцінити документи та зрозуміти, який шлях доступний саме у вашій ситуації.
Можливо, Словаччина стане для вас країною, де ви знову відчуєте себе спокійно та безпечно, зможете жити без постійного страху та поступово перейти до стабільного статусу проживання.
Компанія Slovakia Garant з 2017 року супроводжує оформлення документів на проживання у Словаччині.
Записатися на консультацію можна за телефоном +421 919 327 860.
Наш офіс знаходиться за адресою Gorkeho 3, Bratislava.
Краще один раз розібратися в доступних можливостях, аніж продовжувати сумніватися і відкладати нормальне життя на потім.